Допит

Допит – це слідча дія, яка проводиться з метою одержання показань від особи (свідка, підозрюваного, потерпілого) в межах кримінального провадження.

Якщо вас викликали на допит:

• З’ясуйте: у якому статусі вас викликають та у якій справі допитуватимуть;
• Скористуйтеся правовою допомогою адвоката;
• Разом визначте стратегію поведінки під час допиту.

Ви маєте право відмовитися від дачі показань щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (стаття 63 Конституції України) 🤐

Якщо Ви погодилися надавати покази:

• Не погоджуйтеся на «неформальні» розмови. Фрази за прикладом «Виключимо мікрофон», «Це не під запис», «Це між нами» - небезпека!
• Відповідайте на питання коротко й по суті. Кожне слово може бути використане проти Вас.
• Повідомляйте лише про відомі Вам обставини.
• Не додумуйте, не вигадуйте та не припускайте. (Якшо не пам’ятаєте чи не знаєте – так і скажіть: «Я не пам’ятаю»/ «Я не знаю»)
• Пам’ятайте, що Ви несете кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань.
• Не реагуйте на провокації. Не виправдовуйся, не заперечуй, не зізнавайся.
• Вимагайте ознайомлення з протоколом допиту, за необхідності – внесіть правки.
• Маєте право просити перерву під час допиту.
• Не можуть допитувати без перерви більше двох годин та восьми годин на день загалом.
• Допит повинен проводитися зрозумілою мовою, у разі необхідності – залучається перекладач (сурдоперекладач).

«Адвокат допомагає не потрапити у пастку слів» 👨‍💼

Особливості допиту окремих категорій осіб:

Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності:

1. законного представника;
2. педагога або психолога;
3. за необхідності - лікаря.

Якщо неповнолітній є підозрюваним/обвинуваченим, участь адвоката у допиті є обов’язковою.

Не можуть бути допитані особи з приводу обставин, які стали відомі під час здійснення професійної діяльності:

• адвокати;
• нотаріуси;
• священнослужителі;
• судді, присяжні;
• журналісти;
• медичні працівники;
• керівники юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
• інші особи, для яких законом встановлено обов’язок зберігати таємницю.

«Допит — це не місце для "відвертості".

Це юридичний процес, де кожне слово — доказ»